У світі художників…

ДО ДНЯ ХУДОЖНИКА ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ!
(Відзначається щорічно у другу неділю жовтня.)

 

У світі художників…

У світі художників усе кольорово, різнобарвно, гармонійно, весело та інколи смердить фарбами на всю квартиру. З першої стипендії/зарплати купляються нові фарби, олівці, пастелі, фломастери, папір, підрамники, резинки, картон, кнопки, ножики….ой! І це все накопичується і витрачається і знову хочеться ще і ще.

У світі художників одночасно розпочинається робота над багатьма працями і швидкість закінчення залежить від стількох чинників, що перераховування займе купу часу – температура, вологість, аура, повітря у кімнаті…шум, музика, розмови за стіною… як стали зорі, сонце,місяць… з якої ноги встав, одів, з’їв, випив… з ким розмовляв, мовчав, сперичався, сварився, кохався, цілувався… яка погода, злива, дощ, мороз… політична ситуація у країні, за її межами, в найблищих сусідів, у Африці та на Південному полюсі….ну і звичайно закоханість, вкоханість, повне одурманення коханням, розпач, неплач, неспач, ненависть, гнів….дипресія, веселість, придуркуватість, дивакуватість, повна відчуженість від світу…
Світ художника насичений барвами, кольорами, тінями, напівтінями, холодними та теплими, світлими та темними, бліками, рефлексами, гамами, відтінками, ілюзіями… Погляд художника чіпкий та гострий, зорова память запамятовує сотні облич, нюх памятає запах картин, дерева, фарби, клею, олівця, рука постійно налаштована щось малювати, замальовувати, калякати і сотні малюночків зявляються на полях, на огризках паперу, на столі, в зошитах, в конспектах (в книжках ні ні) в блокнотах, в записниках, в чужих блокнотах…

Картини, малюнки, замальовки та ескізи у більшій своїй кількості одразу роздаровуються друзям та рідним, більшість я і не памятаю, що кому подарувала і що в кого є…
І ще одне – натхнення, це така штука,що зібрала у себе усі вище перераховані фактори і є дуже вибагливою, приходить не завжди і не до всіх…

Малюнки для сиріт

Після третього курсу у нас була практика. Усім роздавали усілякі завдання,а ми все пропускали….креслити викладачам не хотіли, перескановувати,малювати тупі ескізи…і от лишилось нас 6-ро і запитали чи ми не проти допомогти сиротинцю – сказали що не проти.
Так як це проходило на кафедрі технологій будівництва,то викладачі були зв’язані безпосередньо з виробництвом – виробляли фарби для фасадів))…Поїхали ми по фарби,взяли кожної по відерку,білої пару літрів,пензлі,одноразові тарілки на палітру..
Завідуюча сиротинця дуже втішилась халявним студентам і видала нам книжечки про песика “Гавчика”…
Моя робота полягала в організації праці, перемалюванні Гавчика з книжечки на стіну і намалюванні самого Гавчика фарбами..ми справились менше ніж за тиждень.
За це отримали мішок шпаклівки і мішок грунтівки,пару шпателів,бо паралельно робили ремонт в гуртожитку)) – штукатурили стіну))(я і Наталя)
Враження від сиротинця запам’ятаються на все життя! В них є все і іграшки, і коляски, не думайте шо вони бідні та й увагою їх не обділяють…в них немає мами з татом…ті очі я не забуду ніколи…



Ше один малюнок нас попросили намалювати “понаднормово”,його дівчата домальовували без мене, бо я захворіла.